Зміни до Податкового кодексу України, Законопроект №7720

Законопроект №7720, що був зареєстрований Верховною Радою України 01.09.2022, передбачає удосконалення норм національного податкового законодавства та створення під час дії воєнного стану умов для ефективної та безперебійної роботи економіки держави за рахунок відновлення податкових перевірок та звільнення від відповідальності платників, які не мають можливості виконувати свої податкові обов’язки.

Автори законодавчої ініціативи, вважають, що прийняття законопроекту сприятиме належному функціонуванню економіки держави, наповненню бюджету за рахунок податків та можливості дотримання Україною вимог міжнародного оподаткування, зокрема, Конвенції BEPS MLI та Настанов ОЕСР.

Впровадження представлених законопроектом змін відновить можливість проведення податковими органами документальних позапланових перевірок з підстав:
– неподання платником податків декларації, розрахунків та звітності за трансфертним ціноутворенням;
– подання платником податків заперечення до акту перевірки або скаргу на податкове повідомлення-рішення;
– виявлення контролюючим органом вищого рівня невідповідності висновків акту перевірки контролюючим органом нижчого рівня вимогам законодавства або неповного з’ясування питань;
– встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»;
– неподання або подання з порушенням звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення;
– отримання звіту про контрольовані операції, надісланого платником податків;
– отримання контролюючим органом від іноземних державних органів інформації, що свідчать про порушення платником податків податкового та валютного законодавства;
– отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

Законопроектом №7720 також пропонується поновлення камеральних та позапланових перевірок, ініційованих за зверненнями платника податків, у разі припинення юридичної особи, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, а проведення камеральних податкових перевірок податкової звітності за звітні періоди – 2021 рік, І квартал 2022 року та лютий — травень 2022 року, законопроектом рекомендовано завершити 20 вересня 2022 року.

Позитивними для платників податків є запропоновані проектом зміни податкового законодавства, що звільняють їх від відповідальності за порушення, що мали місце в період дії воєнного стану. Зокрема, прийняття нових змін в законодавстві звільнить від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язків щодо:
– реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період 1 лютого – 31 травня, за умови, якщо зареєстрували у строк до 15 липня;
– реєстрації зведених податкових накладних чи розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період 1 лютого – 31 травня та які склали за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, якщо зареєстрували їх не пізніше ніж 20 липня;
– подання звітності за 2021 рік, граничний строк подання якої припадає на період 24 липня – 1 червня, І квартал 2022 року, лютий — травень 2022 року, якщо подали її не пізніше ніж 20 липня;
– строків сплати податків і зборів за 2021 рік, І квартал 2022 року, лютий — травень 2022 року, якщо сплатили їх не пізніше ніж 1 серпня;
– строків сплати грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких припадає на період 24 липня – 1 червня, якщо сплатили їх не пізніше ніж 1 серпня.
Платники податків, які зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, за новими змінами звільняються від відповідальності за неподання звітності та уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за умови, що вони виконають ці обов’язки упродовж трьох місяців після скасування воєнного стану, а платники єдиного соціального внеску звільняються від адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування і строків сплати внеску на період дії воєнного стану та впродовж трьох місяців після його скасування.

Штрафи за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань, які визначили з урахуванням мінімального податкового зобов’язання за 2022 рік, не будуть застосовуватись згідно змісту нового законопроекту.

Платники єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуть бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, будуть звільнені від оподаткування на період з 1 березня 2022 року до 31 грудня року, що настає за роком, в якому скасують воєнний стан, але не більше ніж на 12 календарних місяців, у випадку погодження вищевказаного законопроекту.

Окрім того, за змістом законопроекту №7720 пропонується урегулювати оподаткування податком на прибуток підприємств «перехідних» операцій з реалізації товарів/послуг, які розпочали в період сплати єдиного податку та завершили в період сплати податку на прибуток підприємств, щоб уникнути подвійного оподаткування; надати право платникам ПДВ подати заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якщо показники декларації або уточнюючих розрахунків сформували винятково на підставі податкових накладних зареєстрованих в реєстрі.

Прохання обрати спрощену систему оподаткування, у разі прийняття нових змін законодавства, слід буде зазначати одразу в заяві про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Нові зміни у законодавстві за пропонованим проектом з дня набрання чинності продовжать строки служби зареєстрованих РРО, якщо вони завершилися в період воєнного стану, до моменту завершення воєнного стану в Україні та відновлять строки проведення заходів з погашення податкового боргу платниками, що здатні своєчасно виконати податкові обов’язки і відновлять строки відповіді платниками податків на запити контролюючих органів.

Ініціатори цього законопроекту впевнені, що такі «воєнні» зміни сприятимуть підвищенню податкової культури, збільшенню податкового навантаження та добровільній сплаті податків, при цьому без зайвих «навантажень» на платників податків, тимчасово не здатних забезпечити самостійне дотримання деяких податкових норм та строків через війну в Україні.

Більше за посиланням.

Штрафи за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Як їх уникнути під час дії воєнного стану?

Суб’єкту господарської діяльності – резиденту, що є учасником зовнішньо-економічної діяльності, варто бути готовим до того, що в разі порушення ним строків розрахунків (поставки товарів) за ЗЕД-контрактом, до нього може бути застосована пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів, якщо резидент експортує товар за кордон або 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару, якщо резидент імпортує товар. Умови нарахування та стягнення такої пені визначені Законом України «Про валюту і валютні операції».

В рамках таких зовнішньоекономічних правочинів державою забезпечується суворий валютний контроль. При чому, на таку пеню не розповсюджується мораторій на застосування штрафних санкцій під час дії карантину.

Правлінням Національного банку України на час діє воєнного стану в Україні встановлено певні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів на підставі ЗЕД-контрактів. Мова про строки, протягом яких імпортовані товари мають бути поставлені, а грошові кошти за експортований товар мають бути сплачені. Так, граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що були здійснені після 05.04.2022 становить 180 календарних днів, а для операцій, що проведені у строк до 05.04.2022, граничний строк розрахунків становить незмінно 365 календарних днів, як і було у мирний час.

Таким чином, якщо сторонами ЗЕД-контракту не буде вчинено розрахунків за операціями з експорту чи імпорту товарів у строк, що перевищує 356 календарних днів з дня здійснення першого платежу, що був проведений до 05.04.2022 (або 180 календарних днів з дня здійснення першого платежу, що був проведений після 05.04.2022- це буде вважатися фактом порушення резидентом строку розрахунків. Таке порушення є підставою для застосування до резидента-порушника пені в розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаних за ЗЕД-контрактом грошових коштів (товарів) за кожний день прострочення.

Пеня нараховується за результатом перевірки резидента податковим органом. Максимальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків суми операції, непроведеної або проведеної з порушенням вимог валютного законодавства.

Однак, ситуація інакша, якщо резиденти вчинили таке порушення внаслідок введення воєнного стану в Україні. Якщо через війну резиденти не мають можливості належним чином та протягом вказаних строків виконати умови ЗЕД-контракту щодо експорту або імпорту товарів, вони мають можливість уберегти себе від сплати пені, отримавши сертифікат про настання форс-мажорних обставин.

Сертифікат про настання форс-мажорних обставин видає Торгово-промислова палата України. Він є законною підставою для звільнення резидента від відповідальності за порушення ним вимог валютного законодавства через введення воєнного стану, оскільки війна в Україні офіційно визнана Торгово-промисловою палатою України форс-мажорною обставиною.

Для отримання відповідного сертифікату резидент має подати до Торгово-промислової палати України або до будь-якої регіональної торгово-промислової палати заяву про засвідчення форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання обов’язків для суб’єктів господарювання за законодавчими та іншими нормативними актами України. Заява має чітко встановлену форму – Додаток №4, затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України. До заяви слід додати всі документи, що підтверджують описані в заяві обставини неможливості належного виконання резидентом своїх зобов’язань щодо експорту або імпорту товарів. Повний перелік необхідних основних документів, що супроводжують таку заяву, також вказаний в Додатку №4.

Тарифи на послуги з видачі сертифіката включають вартість бланку сертифіката та вартість послуги з розгляду заяви і доданих до неї документів на предмет засвідчення форс-мажорної обставини. Розгляд заяви палатою може відбуватись у звичайному режимі або в терміновому порядку, при чому, в залежності від обраного та сплаченого резидентом тарифу. Наразі, через популярність та нагальну потребу в такій послузі, торгово-промислові палати перезавантаженні справами з розгляду таких заяв, тому розгляд такої заяви за звичайною процедурою може тривати до 2 місяців, а в терміновому порядку – до 3 тижнів.

Резиденти – суб’єкти малого підприємництва мають право отримати такий сертифікат безкоштовно (тобто не сплачувати вартість бланку сертифіката), підтвердивши свій статус відповідними звітними документами, які також слід подати разом із заявою, сплативши лише вартість послуги з розгляду документів (терміново або в звичайному порядку). Інші резиденти, що не є суб’єктами малого підприємництва, для отримання відповідного сертифіката, мають сплатити і вартість послуги з видачі бланку сертифіката, і вартість послуги з розгляду документів (в звичайному або терміновому порядку).

Послуги з отримання сертифікату та розгляду документів за звичайним порядком будуть коштувати резиденту – близько 10 тис. грн., а терміново – близько 20 тис. грн., що безумовно є значно меншою витратою ніж сплата ним пені, передбаченої частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Більше за посиланням

Мільйони українців ризикують заплатити податки зі своєї зарплати двічі. Як цього уникнути?

  1. Коли та за яких умов особа набуває статусу податкового резидентства у країнах Європи, які приймають українських біженців? Зокрема, у Польщі, Німеччині, Чехії, Італії, Іспанії Болгарії та Британії?

Загальний принцип податкового резидентства передбачає, що всі резиденти країни підлягають у ній оподаткуванню стосовно абсолютно всіх своїх доходів – як тих, що отримуються на території цієї країни, так і за її межами.

Українське законодавство не містить процедури виходу/припинення податкового резидентства України.

Відповідно до пункту п. 14.1.213 ст. 14 Податкового кодексу України, фізична особа вважається резидентом України, якщо така особа проживає в Україні.

Якщо фізична особа має місце проживання також і в іноземній державі, така особа вважається резидентом України, якщо має місце постійного проживання в Україні.

Якщо особа має місце постійного проживання також і в іноземній державі, то така особа вважається резидентом України, якщо має тісніші особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Центром життєвих інтересів, згідно з нормами Податкового кодексу України, є місце постійного проживання членів сім’ї такої особи, її реєстрація як суб’єкта підприємницької діяльності, інші фактори, які вказують на тісніший зв’язок із тією чи іншою державою.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Якщо резидентський статус фізичної особи неможливо визначити, використовуючи вищевказані критерії, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Ідентичну позицію викладено у листі ДФС України №1341/М/99-99-17-02-03-14 від 10 лютого 2016 року.

Таким чином, головною ознакою резидентства є місце проживання фізичної особи, якщо така фізична особа проживає на дві держави, то другорядною ознакою резидентства буде вважатися центр життєвих інтересів (місце де проживає сім’я, де навчаються діти, знаходиться школа, дошкільні заклади дітей, тощо).

При цьому друга ознака визначення резидентства можлива лише за умови не проживання (перебування) у кожній з країн більше 183 днів.

Більшість країн Європейського союзу мають дійсні укладені угоди про уникнення подвійного оподаткування з Урядом України, які за своєю структурою є схожими та основані на модельній податковій конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), https://read.oecd-ilibrary.org/taxation/model-tax-convention-on-income-and-on-capital-condensed-version-2017_mtc_cond-2017-en#page27.

Наприклад, відповідно до ст. 4 Конвенції між Урядом України та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, резидентом однієї Договірної Держави є особа, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу або іншого аналогічного критерію.

У випадку, коли фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

– вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має постійне житло;

– якщо вона має постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);

– якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла в жодній з Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;

– якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є;

– якщо вона є національною особою обох Держав або коли вона не є громадянином жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.

Таким чином, резидентство України визначається автоматично, на підставі критеріїв, зазначених вище. В той же час, громадянин України що перебуває у Німеччині понад 183 дні, автоматично набуває статус податкового резидента Німеччини.

Приблизно ідентична позиція з іншими країнами Європейського союзу.

03 квітня 2020 року Організація економічного співробітництва та розвитку на своєму сайті опублікувала роз’яснення (рекомендації) податкових угод про уникнення подвійного оподаткування та впливу кризи COVID-19.

Так, відповідно до роз’яснення та п. 19 коментаря до ст. 4 модельній податковій конвенції, ОЕСР взяло за основу зміни податково резидента визначення – «звичне місце проживання» (habitual abode), тобто, що зміна податкового резидентства мала місце за звичних обставин, і такій зміні не передували форс-мажорні обставини.

Наскільки мені відомо, Уряд України направляв лист до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС із проханням застосувати “ковідний прецедент” до українських біженців, але також наскільки мені відомо, відповідне рішення ще не прийняте.

Виключенням є Польща, яка 06 липня 2022 року повідомила своїм листом https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2022/07/MF-odpowiedz-49.pdf Міністерство Фінансів України про можливість збереження центру життєвих інтересів в Україні для українських біженців у воєнний час.

Також, назустріч українським біженцям пішла Ірландія, яка надала можливість українським громадянам, які приїхали в Ірландію через та під час війни сплачувати податки в Україні з доходів, отриманих в Україні.

  1. У разі, якщо український біженець підпадає під критерії податкового резидентства у країні свого перебування, то коли настає момент необхідності сплати податків зі своїх доходів у цій країні (за фактом отримання, за підсумками місяця/кварталу/року тощо)?

Принципи декларування та сплати податків є схожими в усіх країнах ЄС, і підлягають декларуванню за підсумками року, та сплати в наступному році за звітним.

  1. Як податкові органи країн, у яких перебувають українські біженці, здобувають інформацію про отримання ними доходів? Іншими словами, як вони можуть обґрунтувати свої податкові вимоги до українських біженців за фактом отримання ними доходів (зокрема на території України)?

Хоча Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року і приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, але на сьогоднішній день такий обмін ще не впроваджений, а тому інформація про отримані доходи українськими громадянами в України є недоступною, та може бути надана лише українськими податковими органами в рамках відповідного запиту з боку іноземної держави.

В той же час, інформація про кошти отримані українськими громадянами на рахунки, відкриті в іноземних банках, є доступною та може бути використаною податковими органами країн, у яких перебувають українські біженці.

  1. Як, на вашу думку, можна вирішити питання подвійного оподаткування доходів українських біженців за кордоном?

Питання подвійного оподаткування доходів українських біженців залежить від дій самих біженців та від джерела отримання їх доходів.

Якщо ми говоримо про доходи, отриманні за 2022 рік з України, або з іншої країни, ніж та в якій проживає українець, то я б рекомендував отримати в електронному вигляді довідку-підтвердження податкового резидентства в Україні та відстоювати своє українське податкове резидентство.

Щодо доходів за 2023 рік, то шанси відстояти українське податкове резидентство я оцінюю як мінімальні, і більш за все українські біженці будуть вимушені сплачувати податки в країні свого проживання.

Щодо вирішення цього питання в цілому, то я бачу таку можливість лише шляхом внесення змін до двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування і лише в частині українських доходів, що надасть можливість декларувати та сплачувати податки з українських доходів в Україні.

Більше за посиланням.

Мораторій на податкові перевірки – 2022

Під час дії воєнного стану в Україні законодавчо заборонено проводити податкові перевірки — як планові, так і позапланові документальні перевірки. Законом України від 12 травня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» серед іншого були внесені зміни до п. 69 Перехідних положень Податкового кодексу України та встановлено що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Порядок проведення податкових перевірок на період дії воєнного стану в Україні визначено п. 69.2. Перехідних положень Податкового кодексу України. Так, відповідно до п. 69.2, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, окрім:

  • камеральних перевірок;
  • документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
  • фактичних перевірок.

Нижче трохи про такі допустимі перевірки. Камеральною перевіркою, відповідно п. 75.1.1. Податкового кодексу України є перевірка поданих платником податків декларацій та яка проводиться виключно у приміщенні контролюючого органу. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій та/або своєчасність реєстрації податкових накладних. Серед документальних позапланових перевірок дозволено проводити лише перевірки:

  • за зверненням платника податків;
  • у випадку коли розпочато процедуру реорганізації, припинення, закриття платника податків, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
  • у випадку подання платником податків декларації про відшкодування з бюджету податку на додану вартість на суму більше ніж 100 тис. гривень;
  • а також у випадку отримання інформації, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Щодо фактичних перевірок, то такі перевірки можливі виключно у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів. У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення вищевказаних перевірок до платників податків не застосовується фінансова відповідальність (штрафні санкції). Таким чином, підсумовуючи, можу зазначити що розпочаті податкові перевірки до введення військового часу зупинені, та введено мораторій на проведення нових перевірок, окрім перевірок за запитом самого платника податків; під час ліквідації компаній; та з питань повернення (відшкодування) податку на додану вартість.    
Більше за посиланням.

Misechko.Accounting –  новий напрямок діяльності «Місечко та Партнери»

Починаючи з 2009 року команда «Місечко та Партнери» спеціалізувалась виключно на наданні юридичних послуг, спочатку в Україні, а останні 5 років і за її межами, в Латвії, Угорщині, Польщі, Люксембурзі та Словаччині.

Супроводжуючи українських клієнтів в міжнародних проектах, паралельно збільшилась кількість іноземних клієнтів, які мали намір розпочати бізнес в Україні.

Допомагаючи започатковувати бізнес в Україні іноземним компаніям, іноземні компанії почали звертатись за бухгалтерськими та кадровими послугами.

Тому, Misechko.Accounting це результат зростаючого попиту на бухгалтерські та кадрові послуги серед наших іноземних клієнтів.

На сьогоднішній день, завдяки значному досвіду обслуговування іноземних компаній та іноземних представництв, команда Misechko.Accounting готова допомогти бізнесу з бухгалтерським обліком, кадровим діловодством, оптимізувати податки та підтримувати стійкий фінансовий стан компанії.